 Вічно змучені відпочинком депутати готові скористатись будь-яким приводом, щоб довести свою політичну турботу про інтереси виборців. Нічого не підозрюючий Оргизко, намагаючись як умів проводити рівноправну зовнішню політику України з Росією, потрапив на шукаючі очі. 3 березня 2009 року Верховна Зрада висловила йому «фе», відправивши у відставку. В загальному причиною рішення про зняття з посади Міністра Закордонних Справ було його непрогибання і неграння в холопушку з Росією. Дістала депутатів «агресивна політика» і «позорення України», коли міністр висловив попередження послу Російської Федерації за образливі висловлювання про Президента та Україну. Наперебій один одному хвастатись Кремлю за зроблене депутати змогли під приводом заслухання інформації з питання рішення Гаазського Суду по о. Зміїному.
П’ята колона не могла пропустити можливість прислужитись і виказати згоду з будь-яким незадоволення Москви. Українське політичне болото зазвичай шумить найбільше по кадровим питанням, як найбільш їм цікавим, бо що робити будуть всі знають. Забулькотіло, засвистіло і полилось на українське непокірне Кремлю. Володимира Огризка змили густотою бруду, радісно підпригуючи до його колишнього міністерського місця в ложі Верховної Зради з показним для хазяїна проганяючим гавкотом.
Щоб мотивувати своє рішення не простою службою Москві, співпадаючої з їх політиканською діяльністю, та показати електорату бій за їхнє, використали перевірені речі. Помаранчевая националистическая власть(українська), изменники национальных интересов(Родины), антиправительственная деятельность(критика Тимошенко)-злились і перекрутились в обвинувачувальних виступах депутатів, колись публічно ворогуючих партій.
Без жодної конкретики, а тим більше доведеної, депутатам не вперше «працювати» на «благо країни». Не питайте, за що саме відправили чи за які об’єктивні якості призначили міністра або будь-кого у Верховні Зраді? Безглуздо це запитувати, як в курнику з півнями. Загальність фраз і оцінок типу: червоно чорний колір-це погано, бо він так вважає і його електорат, значить ще й доводити решті «чому»-не потрібно. Стиль міжусобно-політичної доцільності слабо замаскувався в Проекті постанови Верховної Ради про звільнення Огризка В. С. з посади Міністра закордонних справ України з текстом: до проекту Постанови Верховної Ради України “Про звільнення Огризка В.С. з посади Міністра закордонних справ України 1. Обґрунтування необхідності прийняття акта Відповідно до пункту 10 частини першої статті 106 Конституції України Президент України вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України. У цій та інших статтях Основного Закону України серед повноважень Президента України не передбачено внесення ним подання до Верховної Ради України про звільнення з посади чи відставку членів Кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України неодноразово зазначав про визначення лише Конституцією України кола повноважень Президента України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 7-рп/2003 (справа про гарантії діяльності народного депутата України) Конституційний Суд України констатував, що відповідно до Конституції України повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження. В Рішенні Конституційного Суду України від 7 квітня 2004 року N 9-рп/2004 (справа про Координаційний комітет) Конституційний Суд України наголошував, що повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (статті 85, 106). Крім того, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року N 12-рп/2007 (справа про порядок припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України) Верховна Рада України може реалізувати своє повноваження щодо звільнення з посади Міністра закордонних справ України без подання Президента України. 2. Цілі і завдання прийняття акта Внаслідок діяльності, а також злочинної бездіяльності Міністра закордонних справ Огризка В.С. нанесено велику шкоду іміджу та інтересам України. Міністерство закордонних справ на чолі з паном Огризком В.С. просто забуло про розвиток економічної, інвестиційної, гуманітарної співпраці з Росією, а весь порядок денний україно-російських відносин зводить лише до проблемних питань, переговори з яких старанно заводить у глухий кут. Крім того, Україна має поразку і на євроінтеграційному напрямі. Однією з найгучніших особистих поразок пана Огризка – це втрата близько 9 тис. квадратних кілометрів континентального шельфу за рішенням Міжнародного Суду в Гаазі. У той час, коли румунська дипломатія усі сили та засоби кинула на захист інтересів своєї країни, пан Огризко займався більш «важливими» з його точки зору питаннями – Голодомором та ПДЧ, а роботу у суді було кинуто напризволяще. У зв’язку із наведеним, дана Постанова передбачає звільнення Огризка В.С. з посади Міністра закордонних справ України. 3. Загальна характеристика та основні положення проекту Проектом постанови пропонується звільнити Огризка В.С. з посади Міністра закордонних справ України. 4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у даній сфері правового регулювання є Конституція України. Прийняття проекту не потребує внесення змін до діючого законодавства України. 4. Фінансово-економічне обґрунтування Прийняття цієї постанови не викличе додаткових витрат з Державного бюджету України. 6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття акта Прийняття проекту дозволить забезпечити реалізацію конституційних повноважень Верховної Ради України щодо звільнення членів Кабінету Міністрів України. Народний депутат України В.О. Кисельов посв.№ Кожен пункт пояснювальної записки немає логічного зв’язку тексту з заголовками. «Обґрунтування необхідності прийняття» є оглядом можливостей законних підстав для звільнення. «Ціллю і завданням» поставлено тільки звільнення Оргизка без вказування яка допущена помилка цим виправляється. «Нагадали», що з Росією треба говорити з дозволу і схиливши голову-пославшись на промахи євроінтеграційного напрямку, який відставники критикують в цілому як антиросійський. Насмішка й по Зміїному, коли відома компромісність Гааги наперед визначає програш покривдженої сторони в чомусь, за умови якщо позов подає неправа сторона.
Відповідно «Загальна характеристика та основні положення проекту» разом з «Станом нормативно-правової бази» мають по одному реченню-звільняєм Огризка, бо це можна зробити. Хитрість криється в тому, що щойно виникає абзац, де вказано який закон чи постанову порушив Міністр Закордонних Справ і депутати «сідають в калабаню». Завдання ставить Президент, а Верховна Зрада обмежує їх Законами. Тож насправді, це депутати, говорячи по-дурному, «забули» про свою властивість законодавців і стали «відділом кадрів».
«Фінансово-економічне обґрунтування» та «Прогноз соціально-економічних наслідків» не виявились винятками несуразиці. Відставка з аргументування невитрачання на це коштів могла б бути поширена до всіх посадовців. Розігнана Зрада ще краще б зекономила на поїдаюче-паразитичному утриманні. Іншого написати щоб не заплутатись в лукавості депутати не могли. Фактичної в цифрах шкоди з причин безпосередньо діяльності Міністра, а не других сторін не було озвучено. Для електорату зійде й так.
Рішення прийнято 250-тьма голосами з 450. Фракція НУНС і Блоку Литвина не голосували або проти в повному складі. Підвів помаранчевого міністра, колишній помаранчевий Блок Юлії Тимошенко. Неприхована п’ята колона Комуністичної Партії та Партії Регіонів нажали кнопку «за» усі, крім Головатого з ПР, який не голосував. Разом у них 27+174=201-одна депутатська картка. З перестраховкою дальше критичних 226 додав, нажавши кнопки, БЮТ у розмірі 49-ти.
Вдаваний чи невдаваний конфлікт в попередньо заперечуючій підтримання відставки Міністра Закордонних Справ фракції БЮТ злякав двох НУНС-івців: Тарасюка та Крючковського. З пожинання наслідків, учасниками якої неназваної і для виду з основним завданням збереження Тимошенко Прем’єром коаліції стали, вони почали поговорювати про свій вихід з неї. Минеться, з коаліції зрад ще ніхто так просто не тікав-вони самі задавили групу Кириленка і записали НУНС в «фількіну коаліцію» з БЮТ.
Наївно вважати, що третина депутатів(49/156) фракції БЮТ голосували як їм хотілось без відома Тимошенко. Згадати лиш призначення Тимошенко Прем’єр-міністром з вичавлювання останніх голосів згідно рішення фракції і коаліційної угоди. Не просто так зникло обов’язкове виконання попередньо прийнятого рішення у БЮТ з загрозою використання імперативного мандата-виключення з партії і позбавлення депутатських повноважень. Подібно до не признання бютівцями дії останнього в Тернопільській облраді, де вони записали «до своїх» перебіжчиків з НУНС.
Імена натискачів кнопки «За» відставку Тимошенко говорять самі за себе. Серед них Портнов-улюблений антипрезидентець Тимошенко. Небідні Фельдман і Губський-приклади чесних бізнесменів Тимошенко. Не загубився Волинець, що радив молодій не дуже розумного і по бідному зодягенної виду дівчині в програмі «Спокуса владою» на Першому національному виходи на комуністів і з ними працювати, а вона йому, наче бачачи велику заслугу,-«я вже член КПУ». Він мабуть і відповідає за неоформлені спільні голосування БЮТ з комуністами для підтвердження дієвості «неназваної коаліції».
При партійному списку кнопкодави роблять роботу за наближених фігур без галасу і питань. Імена конкретних персон, які зініціювали з дозволу Тимошенко антипрезидентську і антиукраїнську акцію на спілку з регіоналами і комуністами, можуть не бути серед повного списку проголосувших «за» це бютівців:
Подальша доля голосування про відставку Міністра Закордонних Справ Володимира Огризка не настільки важлива. Президент може ветувати прийнятий Закон чи не подавати кандидатуру відставленого міністра щераз до Верховної Зради, так само як відкликав подання Наливайченка, неприйнятного по аналогічних мотивах. БЮТ вже раз відголосовував прийняте і нічого. Все впирається в існування реально бажаючих зайняти місце Огризка в Секретаріаті та спілці БЮТ, ПР і КПУ.
«Двох зайців» одразу вбили депутати звільнивши Володимира Огризка з посади Міністра Закордонних Справ. Крім демонстрації готовності захищати всі інтереси Москви, вони показали небиття байдиків, відстоювання курсу виборців. Неприйняття жодного покращуючого і полегшуючого життя громадян під час загострення кризи Закону відійшло в тінь від шуму і напруги навколо МЗС. Спрут олігархократії далі свавільничає схований киплячими випарами політичного болота.
Часті нарікання на непрофесіоналізм українських урядовців, керівників заводів, місцевих влад отримали чергову відповідь при звільнені Міністра Закордонних Справ. Як можуть в Державі на посадах опинятись люди з професійними навиками чи зацікавлені роботою? Якщо звільняють з посад не за те, що зробив чи не зробив, а в залежності від міжусобно-політичних кришувальників? Компромату не шукають-навішають ярликів з підтекстом «з ким дружити треба» і подають публіці «розправу над злом».
3 березня 2009 |
|
Політика >
Відволікаючий маневр Верховної Зради |
Переміщення по ресурсуПогода і Курс USD  Статистика |
