США заклали Україну в «російський ломбард»

Проблема російсько-американських стосунків хоч не хоч обтяжується Україною та Грузією. Наслідність холодної війни тут не грає головної ролі. Антинастрої залишені з минулого, посилюють і відновлюють для вирішення теперішніх завдань і США і Росією. Кремль, оснувавши свою політику на зовнішніх успіхах, посиленні ролі Росії у Світі, зрозуміло береться протиставлятись найсильнішим. США реагує подібно і грається з Москвою у дипломатичні ігри типу «подарованих кнопок».

 

Реальний перетин російсько-американських інтересів сходиться на Україні. Економічний і політичний успіх керівництва Росії залежить від використання ресурсів колишніх радянських республік. Не даючи їм іншого виходу на світ, тільки як через Москву, Кремль бере і диктує умови, які йому потрібні. Найбільш зацікавленою є сфера енергоресурсів, одного з основних джерел багатства Російської Федерації.

 

Колишня єдина енергетична система СССР, частинами опинившись в Незалежних Республіках, викликає бажання, і що реалізовується, захопити будь-яким чином іноземні вітки і галузі під російський контроль. Велике значення і для України газотранспортної системи призводить до серйозних протистоянь на міждержавному рівні в стосунках з Росією. Наслідки прирівнюються до відстоювання Незалежності, а не тільки як війна керуючих компаній Нафтогазу і Газпрому.

 

США, які ведуть війну в Афганістані-а значить закріпили присутність в Азії під боком у Росії, Україна і Грузія цікавлять впливом на Європу. Ці країни допомагають здобути перевагу над опозицією «Старого Світу» в Євросоюзі до Америки і її значення у житті всієї Європи. Українська газотранспортна система транзитує 80% усього російського газу для економіки ЄС. А Грузія до російського нападу була альтернативним шляхом газу з каспійського регіону зі здешевленням російського газу в доларовій і політичній ціні.

 

Грузії не судилось. Залишилась Україна, бої навколо якої почнуться щойно проясниться ситуація з кризою у США, Росії і Євросоюзі. Конфліктувати зараз американському Уряду з російським невигідно. Демонстрація «перезагрузки» відносин навпаки доведе ефективність Вашингтона і Москви-покаже здатність вирішувати глобальні питання. Тому голосно повідомляється про працю над новими угодами між Росією і США. Без «потепління» котрі могли зостатись просто в пролонгації, але про це не говорять, бо нові мало що не рятують світ:

 

"Российская газета" - Федеральный выпуск №4864 от 11 марта 2009 г.

 

 

В Вашингтоне уже неоднократно на различных уровнях заявляли, что готовы к перезагрузке российско-американских отношений.

Именно слово "перезагрузка" и попросила написать Хиллари Клинтон над кнопкой. Однако кто-то недоглядел и в итоге появилась надпись на латинице: "PEREGRUZKA". После завершения переговоров американская делегация попросила 15-минутный тайм-аут. Очевидно, понимали, что вопроса о кнопке на пресс-конференции избежать не удастся, и искали достойный ответ. Нашли.

Клинтон отметила, что слово "перегрузка" тоже в какой-то степени правильное: "У нас будет перегрузка в плане работы". "Согласен с тем, что груз, которым измеряется наша повестка дня, огромен, но, думаю, ни у Хиллари, ни у меня нет желания избавиться от чего-либо из этого груза", - ответил Лавров.

 

Первым испытанием на прочность отношений между Лавровым и Клинтон, очевидно, станут переговоры по ограничению оружия массового уничтожения. Известно, что Договор СНВ-1 истекает 5 декабря 2009 года. И хотя времени до декабря осталось не так много, эксперты уверены: его вполне хватит для подготовки полноценного документа. Нужна лишь соответствующая политическая воля. "Я отмечаю готовность наших американских партнеров к диалогу на основе взаимного учета интересов", - заявил Лавров.

 

Вслід за пригальмуванням вступу України до НАТО, який за згодою українського керівництва патронує Білий Дім, пішов торг за що і наскільки відати нашу країну під російську опіку. Спільність позицій по врегулюванню світової кризи, незаперечення дій США у здійснені загальносвітових заходів і ще невідомі прояви користі за «закладену Україну». Повністю віддавати ключову територію європейського Причорномор’я і шляхів між Росією та Європою Вашингтон не збирається.

 

Кредити на підтримку прозахідних сил при владі ніхто не скасовував. Замісь офіційних договорів і наближення до структур Європи та США пропонуються асоційовані членства і т. п. неформальні замінники без реальних політичних зобов’язань. Потепління російсько-американських стосунків прогнозовано триватиме від півроку і до двох. Досить довгий період для розділеної по векторам України. Остаточно не втрати вплив на нашу Державу США допомагають згладжування переходів політики від словесної підтримки України до непідтримки.

 

В ефір запускаються поради оточення Обами про негайне відкладення підтримки вступу України в НАТО, де співробітництво в цьому напрямку називають шкідливим для американських інтересів. Нізвідки появляються невідомі раніше Бзежинські і Байдени, які друкуються в українських і світових виданнях «з розчаруванням в Україні». Українців готують сприйняти без значної несподіванки зникнення навіть словесної підтримки США, не кажучи вже про забуті з висохлим чорнилом гарантії безпеки підписані разом з Росією при ядерному роззброєні.

 

Україна опиналась перед необхідністю рахуватись зі зміною зовнішніх обставин. Стримуючий можливість військової агресії Росії фактор щез. Малий шанс допомоги НАТО, як місця, де можна було купити зброю, більше не хвилює Кремль. Українська Армія починає набирати свою вартість авансом. Переломний момент залежний від швидкості зрозуміння і реакції на посилення загрози з боку Москви знову попав на провальну українську владу. Проте надія Кремля купити її всю з потрохами й відсуває проблемні грузинські сценарії.