НОВИНИ

Районне управління юстиції

Хобі-інформ

Хобі -  джерело  вітамінів радості

 

(Оформлено виставка-хобі, де представлені книги, вироби виготовлені учасниками, предмети за допомогою, яких виготовлялися ці вироби)

 

1 Ведуча. Хтось чекає дачного сезону, щоб турбуватися про свої рослини, і вже ущільнює на підвіконнях ящички з домашньою розсадою, хтось плете гачком чи спицями, вишиває різними техніками, творить із бісеру або вирізає з дерева...

         Інші колекціонують марки, значки, листівки, платівки, пивні кухлі, старовинні речі… А комусь до вподоби реставрувати старі меблі, даючи їм нове життя.

А є ще хобі-заняття, які не виставиш на показ колекцією
. Приміром, людина пише вірші, співає, танцює або просто тішиться приготуванням всіляких страв, які
 швидко зникають...

2 Ведуча.
Чудово, коли є хобі! До речі, звідки взялося це слово, зрозуміле нам без коментарів? Історія, подібна до легенди, розповідає, що у старій Англії фермери дуже любили своїх коней, навіть прикрашали їх квітами. Robbin, Dobbin та Hobbin – були найуживанішими кінськими іменами. Ім’я Hobbin змінилося на Hobby, і так називали іграшкових дерев’яних коників, якими дуже любили бавитися діти. А через деякий час слово «hobby» отримало своє сучасне значення.

1 Ведуча.
Словники тлумачать «хобі» як «заняття, захоплення, що не дає особливої матеріальної вигоди, але яким регулярно займаються на дозвіллі для душі». Тобто, якщо ми робимо якусь роботу заради грошей, то це – робота. Подобається вона тобі чи ні. А коли ти ладен і сам доплачувати, аби лишень робити те, до чого тебе нездоланно тягне, то це воно і є – Хобі! І якщо улюблене заняття може людину ще й прогодувати, то вона просто щаслива!
                 І сьогодні ми хочемо познайомити вас з людьми,  захоплення яких займають значне місце в їхньому житті. Ми зібрали людей з різними інтересами.

 І розпочати знайомство хочу з людьми для яких хобі стало й професійною діяльністю.

      - Володимир Борисович Тільнов – редактор районної газети «Маловисківські вісті». Член Національної Спілки журналістів, голова Маловисківського районного літературно-мистецького об»єднання «Степова криниця».

    -  Бондаренко Людмила Михайлівна –за професією вихователь дошкільних закладів а за покликанням - керівник студії «Мистецька палітра»  Будинку дитячої та юнацької творчості.
2 ведуча. Хобі – не така вже й дешева річ. Наприклад, деякі види спорту вимагають чималих витрат на екіпірування, платню тренерам, інструкторам, оплату годин на корті, ковзанці, в басейні чи можливості поїздити верхи.

Колекціонування – це теж далеко не завжди збирання з-під ніг того, чого інші не помічають. Деякі колекції вимагають не лише зацікавленості, послідовності, завзятості та знань у певній сфері, а ще й відповідних грошових вкладень у придбання нового екземпляра. Як і захоплення, що виражається у співі, танцях, малюванні, – все це зазвичай теж вимагає часу, терпіння, роботи над собою і знову ж таки – фінансування.
         

А скільки клопоту та витрат у тих, хто тримає котів, собак, рибок, ховрашків, декоративних кроликів та пташок! Можливо, хтось із
присутніх, знизавши плечима, скаже: «Тоді на біса воно, коли ніякого зиску, лише морока?! Хто змушує?».


Ось ми й запитаємо наших наступних гостей, що ж їх змушує витрачати свої кошти і час на такі не дуже дешеві захоплення.

 

1. Запорожець Лідія Серафимівна – секретар районної організації ветеранів України, знана і шанована вишивальниця.

2. Коробко Алла Володимирівна – керівник гуртка «Декоративні вироби з бісеру». Займалася килимарством, виробами з природного матеріалу (соломки, рогози)

3. Гордієнко Любов Анатоліївна – методист районного Будинку культури, багато років захоплюється в’язанням як спицями так і крючком.

 

1 ведуча.  Виходить, що ніхто не змушує! Неспокійна людська душа сама, мов радаром, вишукує і, буває, щось ніби клацне всередині, зупинивши ваш погляд на першому екземплярі майбутньої власної колекції, чи затріпочуть ніздрі від запаху фарби у майстерні митця, чи погладить ваша рука цуценя, і та мить стане початком тривалої дружби... Є, мабуть, у людських душах якісь запасні куточки, що протягом життя заповнюються цими дивними захопленнями не заради грошей, а, буває, навіть наперекір здоровому глузду.

Але ж природа не дурна, і в ній немає нічого зайвого. Все, що вона заклала, для чогось мусить-таки бути.

        Давайте запитаємо наших гостей що ж їм дає їх захоплення і як і коли все це починалося

1.     Шевченко Світлана Григорівна – начальник відділу в справах сім»ї, молоді та спорту РДА

2.     Ткаченко Тетяна

3.     Голованов Микола


2 Ведуча. Виходить можна  зробити висновки, що хобі – це те, що гармонізує та урізнобарвлює наше життя, приносить радість, не дає стати просто солдатиками сірого війська, що понуро ходить на роботу – з роботи, їсть, спить і знову на роботу – з роботи... Хобі індивідуалізує людину. А ще – допомагає виразити себе і відшукати собі подібних. І воно зазвичай на роки. Тобто це не моментний акт, а процес. Звісно, можна перекупити чужу колекцію (буває, нащадки продають «батьківський непотріб»), але ж збирати власну, полювати за кожним її екземпляром куди цікавіше: це наповнює життя.

1 ведуча.
А ще хобі – це визнаний антидепресант та спосіб гідно витримати важкі хвилини життя. Така собі психотерапія, арт-терапія чи просто «дірочка для випускання пари з пароварки», коли тиск якихось проблем у душі стає нестерпним. І, як на мене, реставрувати меблі, шити бісером, малювати, вирощувати квіти, вишукувати старовинні праски, писати вірші чи пекти торти, маючи в тому таких же захоплених однодумців, набагато краще й цікавіше, ніж лізти в зашморг, здатись у полон “зеленому змію” чи заховатися в дурмані наркотиків...

Не знаю, чи святкують десь у світі День захоплених людей (чи просто День хобі), але, думаю, варто було б його заснувати
.

 

                          Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей