Зв'язана з політикою сутички між Україною та Росією Церква Московського Патріархату змушує оцінювати її діяльність і зовнішню і внутрішню мірками не тільки духовно-просвітительськими. Обрання  нового Патріарха РПЦ після смерті Алексія і його нинішній приїзд до України ставить можливо глупе і вигадане питання: Чому український Патріарх Володимир важко говорить, а Патріархом Російської Православної Церкви став Кирило? 

Церква в деякій частині закрита від людей. Таємність певні зібрання захищає від сторонніх впливів, які неодмінно з'являються як продовження людської цікавості. Туди ми й не збираємось і на розкриття перебігу прийняття рішення сеноду, котрий обрав Патріархом Кирила, не претендуватимемо. Зате наявне довкола дозволяє будувати різні версії. Теперішній візит Патріарха Московського і всієї Росії на Україну підштовхує до цього.

Вслід за недавно сказаним Путіном Обамі про 17 млн. русских проживаючих в Україні, підтвердив і роз'яснив здивованим українцям звідки ця цифра візит Російського Патріарха Кирила. Недогадливим і тим, хто зібрався вчити російського Прем'єра рахувати, показали як "Цар не помиляється". Половину наявного населення України записавши до русских, ставлячи Президента США перед фактом необхідності Кремлю вмішуватись в українські справи, він мав на у вазі православних і вірних Московського Патріархату. Національність і язик громадян України у Російській Федерації рахують у інших претензіях до України.

Політичне значення протистояння Російської Православної Церкви становленню Української Православної Київського Патріархату немаленьке для встановлення кремлівського контролю  над Україною. Вигідно людей сьогоднішніх і наступні покоління заганяти "дружити" з будь-якою Москвою, де розташований Патріархат їх Церкви. Їм доведеться поступатись у багатьох питаннях задля цього. Зворотнього "дружнього зобов'язання" Кремль не матиме. Не росіяни паломниками їздять до Києва, а жителі України до Москви. Чим демонструється, що Росія потрібна Україні, а не навпаки.

Втратити сформовану ситуацію залежності провінційного населення України від московського центру неприпустимо для Кремля. Це був би удар по загальній лінії узалежнення України. Чого імперіалістам було боятись? Зі смертю Алексія, Патріарха Російської Православної Церкви, з'явилась загроза послаблення існуючого розділу на провінцію і центр та неприпустимого збільшення впливу місцевої Української Церкви Московського Патріархату на загалом Російську.

Немала рівних серед інших кандидатура на наступного Патріарха з другої по величині Православної Церкви, яка входить до складу Московського Патріархату і престол тримає у місці початку Хрещення Русі Києві. У самій Росії, роздрібленішій, з "діонісійськими проблемами" наступника Алексія не знайшлось. Досвіду управління Церквою на великій території більшого за Українського Патріарха Володимира не мав жоден його конкурент на посаду Патріарха всієї Російської Православної Церкви. Єдине, що могло завадити зайняти Патріарший Престол по праву найкращого серед інших кандидатів-це слабке здоров'я.

Довший час воюючи і мирячись з іншими Церквами Православної Київського Патріархату, Українською Автокефальною Православною, Греко-Католицькою, Володимир залужив і повагу. Його позиція почала мінятись і визнання необхідності єднатись і миритись стало спільним та примиряючим. Відновлення закріпленого і визнаного права Українських Церков Православного Обряду, але не Московського Патріархату, відкривати і будувати свої Храми по всій території України отримало негласну згоду Володимира. Утиски їх хохляцькою владою під маркою захисту УАП МП більше не знаходили виправдання при звернені до Патріарха.

Можливість розгляду Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу Українською Православною Церквою Московського Патріархату позбавляла російські пропагандивні канали аргументів: "на службе по якобы умерших во время Голодомора были только раскольники". Дві основні лінії російського фронту наступу отримували прогалини. Голодомор, який російська пропаганда модернізувала з природньої посухи на невдалу колективізацію місцевої влади в Україні, і канонічні території Російської Православної Церкви, які не мають пускати до себе українські Церкви. Примирлива політика українського Патріарха ускладнювала Кремлю політичну боротьбу по цим питанням.

На посаді Патріарха Російської Православної Церкви Володимир цілком реально вів політику більш Церковну, ніж політичну. Українці Сибірі, Тюмені, Мурманська, Кубані, Казахстану отримали б більше уваги і допомоги з України у побудові Храмів, поїздок і паломництва до святих місць. Вести себе жорстко по відношенню до українських Церков Володимиру на посаді Патріарха РПЦ було б дуже важко. Багато часу необхідно було щоб вникнути в стан православ'я у Росії. Знаючи до якої напруги і проблем приводять спроби утисків українських Церков на Україні, продовжувати взяту Москвою лінію означало б губити репутацією. Церковна неполітична діяльність на благо  Володимира як Патріарха РПЦ страшний сон для Кремля підводила до реальності-"раскольники" наближались до отримання признання.

Усі ризики Кремля зникли з необранням українського Патріарха УПЦ МП на посаду Патріарха РПЦ. Невдовзі перед смертю, перенісшого декілька операцій Алексія, здоров'я підупало і у Володимира. Схиливши голову трохи набік,  з ледь помітним притушуванням і важко вимовляючими словами він викликає жаль і співчуття. Ще недавно його пам'ятають, коли говорив він нормально і був здоровою людиною. Як так сталось? Величезна політика закручена навколо його персони як кандидата на Патріарха РПЦ сумнівною робить випадковість. 

Безглуздими були б підозри, якби Кремль не мав ніякого впливу на Церкву Московського Патріархату, щоб комусь надали більшу перевагу замісь Володимира. Путін сприяв побудові Храму Воскресіння у Москві. Політична влада Росії допомогла дипломатичними засобами провести об'єднання з закордонною Церквою білих емігрантів. Митрополит Лавр також відносно незадовго до смерті Алексія помер. Симпатія Путіна мала своє значення і вплив на вибір Патріарха РПЦ. Зустрічі з Кирилом напередодні виборів засвідчили бажання Кремля. Російське телебачення і концертний тур по Україні керівника відділу зовнішніх відносин РПЦ МП зробили відомим іменем. Альтернатива Володимиру була створена успішно. Нащо було у людини здоров'я забирати? Щоб альтернатива спрацювала і тільки разом з хворобою перекрила досвід та важливість посади Патріарха УПЦ МП.   

28 липня 2009 р.