Політиків в Україні, кожен з яких влада у загальному безладді, багато. Тому мова піде про того, хто демонструє найбільшу віддаленість від насушних проблем людей-Президента Ющенка. Щоправда у цьому є його деяка перевага над іншими, він не лицемірить, вдаючи турботу. Бо просто не знає, де вона найбільше сьогодні потрібна. Змовчати не можна. Не личить і не гідно посади Президенту бути настільки глухим і сліпим до більшості громадян України від імені яких він керує Державою. Його обрали за українськість і він за неї турбується, але начисто забув про решту.

 

Мало сказати дивно, проте уже звично, Президент критикує фактично сам себе. На зустрічі з експертами невідомого профілю Ющенко розповів, що емісія і здешевлення національної валюти пішли завдяки надрукуванню гривень Національним Банком України для купівлі облігацій Уряду, які виявились нікому не потрібними, крім НБУ. Хто призначає голову цього банку? Президент. То невже не очевидно, що відповідальність, нехай пасивна, лежить на Ющенкові. Чи може в Національному Банку не знали під що вони гроші друкували? Не тільки Уряд винний у замовлені цієї емісії, а й ті що її матеріалізували-безпосередні підлеглі Президента в НБУ.

 

Наче не розуміючи самозвинувачення, Ющенко запропонував абзац з приводу емісії сприймати за один з багатьох моментів критики Уряду. Невеличка помилка НБУ, яка згодилась для спроби виправдання у наживанні за рахунок високого і нестабільного курсу гривні. Тому ми не побачимо розгонів в Національному Банку і звільнень Президентом за цю діяльність. Не виправдається таким чином Ющенко, а навпаки. Виходить, нормальною і прийнятною роботою разом з посадами в НБУ залишається інша відома інфляційна діяльність, пов’язана з рефінансуванням банків паперовими гривнями.

 

Не відомо, які плани готують штаби Ющенка як кандидата в наступні Президенти, але ділами він впевнено собі творить імідж «заїжджого Президента». Прийшов, поговорив про погану справу Національного Банку і з впевненістю виконаної місії викриття політики Уряду поїхав в черговий безрезультатний візит. Кому користь зі сказаних слів? Тільки політиками, що міряються рейтингами. Що робилось те й робиться і традиційно Ющенко мовляв нічого не може зробити. Організатори робочих поїздок Президента цей сценарій «по замовчуванню» повторюють і повторять у новому місті, області, країні.

 

У кураж потоку критики Уряду, що довів Ющенка до непомічання, коли серед винуватців він себе має на увазі, Президента вводили поступово. Розміщені на сайті Аналітичні записки про стан економіки в Україні цілком зорієнтовані тематично проти Уряду. Падіння і катастрофічність стану в сферах, які можна було б пов’язати з президентською бездіяльністю, відсутні. Міністерство Оборони, Національний Банк України, Міністерство Закордонних Справ не світиться поряд показниками. Хтось підтримує в Президента оптимізм його непричетності і не дозволяє смущатись зайвим:

 

Ситуація в країні: Економіка

 

1. Щодо стану виконання Державного бюджету на 2009 рік

 

2. Щодо фінансового стану Пенсійного фонду

 

3. Щодо макроекономічної ситуації в Україні

 

4. Щодо формування та використання коштів Стабілізаційного фонду

 

5. Щодо формування та використання коштів резервного фонду Державного бюджету

 

6. Щодо ситуації навколо фінансового стану НАК «Нафтогаз України»

 

7. Щодо ситуації в АПК

 

8. Щодо розвитку підприємництва та усунення бар’єрів в його розвитку

 

9. Щодо подолання кризових явищ в будівельній галузі

 

10. Щодо ситуації навколо державного боргу

 

 

Немає серед цього переліку:

 

«Щодо стану безробіття»

 

«Щодо доходів і купівельної спроможності громадян»

 

«Щодо оцінки курсу національної валюти»

 

«Щодо монопольних зговорів»

 

«Щодо питань кредитування і боргів»

 

«Щодо правової безпеки громадян»

 

«Щодо медичного забезпечення»

 

Звідки ці пункти візмуться, коли для Віктора Андрійовича усе росте і Україна розвивається? В промові перед сходженням на Говерлу Ющенко говорив речі випавшої з реальності людини. Навіть для завжди і всюди похваляючого себе Уряду сказане Президентом було б занадто. Кожен рік кількість робочих місць зростала на мільйон сто тисяч!-похвалився Ющенко, невідомо звідки узявши цю цифру що ледь не дотягує 600 тисяч робочих до здійснення обіцянки його програми з 2004 р. в 5 мільйонів. То мабуть Уряд завадив, або ліниві відмовились. Надбав 36 мільярдів інвестицій проти 8-ми з половиною, що були,-продовжив Ющенко. Випадково віднявши ці дві цифри, чудом результат 27,5 мільярдів майже збігається з ціною проданої Криворіжсталі.

 

Чому Ющенко на хвилину не задумався, звідки можуть взятись робочі місця без побудованих заводів і ще гірше закритих. Як може бути зріст економіки при збіднінні населення і падінні національної валюти. Від жорсткої характеристики за таку брехню його рятує лиш невідмінена Реформа за якою відповідає за економіку і Уряд з Верховною Радою. Придумані успіхи, зметені кризою, вступають у суперечність не лиш з президентським невдоволенням поганою економікою Уряду, а й факт звільнення усіх «успішних» Прем’єрів. Ющенкові вдалось відкрити новий політичний вимір відділеної економіки України, де все розвивається і він там живе, та інший-економіки Уряду, де все погано. Вікторе Андрійовичу, та все-реально гаплик.

 

Закривши доступ до Президента думкам звичайних людей, Секретаріат, він же «царський дворик», забезпечив собі монопольний вплив на Ющенка. Його зробили покровителем газових олігархів, конкуруючих за місце серед партнерів Кремля по обдиранню Україну. Цим і пояснюється повна неадекватність Президента українським реаліями, які не тільки вбивають його політичні перспективи, а й виставляють божевільним. І того гірше, підставляють під можливі кримінальні переслідування за лобіювання відверто олігархічної групи. Останні його здадуть, щойно прийде час і він стане непотрібним. Якби не вибори, де ніяк недіючий Президентською владою Ющенко виконує роль авторитетного критика Уряду, після провалу вклинитись у газову кабалу холодного січня 2009 його вже мали б прибрати.

 

Барак Обама, Дмітрій Медвєдєв-Президенти значно більших за Україну по населенню країн мають свої щоденники в інтернеті. Підозрюю, існують інтернет-газетні ресурси, які розміщують промови і статті Президентів США і РФ з можливістю коментування, що жорстко модеруються на нецензурщину і тільки. Вони мають змогу почитати напряму оцінки, запитання, побажання громадян не лиш своєї країни. Вибрати з тисяч коментарів потрібне-це вже справа самого Президента. Український Президент, розповідаючи про демократію, закритий від такого спілкування.

 

Не чуючи людей, а тільки своє оточення, яке один раз безпосередньо завалить вигідною їм інформацією і другий раз по телебаченню, до людей Ющенко говорить як гість з паралельного світу. Прикро, це ж наш, відстояний Майданом Президент. Якнайкраще технологія заховування Ющенка від людей проявилась при актуалізації Конституційних змін. Зауваження людей щодо винесення Проекту Конституції по духу не його авторства Ющенкові Секретаріат дозволить почитати аж в грудні. Зрозуміло, що Президент зайнята людина, але поцікавитись оцінкою запропонованих від його імені змін до Основного Закону просто необхідно. Натомість по телебаченню оточення рекламує їхню перетасовуючу фігури Конституцію, називаючи загальним обговоренням.

 

Людям не відвели навіть електронного адресу, куди б вони могли написати Президенту про свої проблеми. Відповідь на питання «Як написати Президенту?» в «демократичній» Україні має насмішкуватий зміст, а не розділ довідки. Душу відвести і марно понадіятись на те, що про вашу проблему знають-й такої можливості громадян позбавив «царський дворик». Без контакту з людьми Ющенко перетворився на маріонетку олігархів, які використовуючи Секретаріат, проводять руками сліпого Президента свою політику. Куди дивиться СБУ?

 

 

 

 

 

18 вересня 2009 р.