Кафедра теорії та історії держави і права

Круглий стіл на тему: «Герої Небесної Сотні: від хроніки подій до поетичного вираження»

20 лютого 2024 року викладачі кафедри теорії та історії держави і правНаціонального транспортного університету провели круглий стіл зі студентами першого курсу на тему: «Герої Небесної Сотні: від хроніки подій до поетичного вираження», присвячений десятій річниці вшанування подій Революції Гідності. Круглий стіл розпочався з виступу завідувачки кафедри теорії та історії держави і права д. іст. наук, проф. Ірини Автушенко. Вона висвітлила роль і значення Революції Гідності як важливого етапу, який суттєво вплинув на формування українського суспільства. Професорка акцентувала увагу на значенні збереження історичної пам’яті.

Під час заходу студенти автомеханічного факультету Семенець Іван, Данильчук Владислав, Хоменко Олександр, Дем’яненко Петро, Кравченко Віталій, Бурчик Максим проаналізували історичний контекст та хронологію подій 2013-2014 років. Роль і значення Героїв Небесної Сотні в боротьбі за демократію та свободу висвітлили студенти Марія Лотоцька, Даниїл Чорнобай, Олександр Моляр, Володимир Ярмоленко, Кристина Серпутько (факультет економіки та права). Під час заходу студенти Юрасов Артем, Дмитро Моляр, Олександр Горбачов та Семенюта Андрій, презентували свої дослідження щодо подій Революції Гідності та наголосили на важливих моментах та епізодах цього періоду. Студент Владислав Струтинський у своїй доповіді, що супроводжувалася презентацією розглянув вплив Революції Гідності на мистецтво, та розкрив, які твори можуть залишитися «у вічності» і про що вони розповідатимуть.

Головна бібліотекарка університету Людмила Ушакова зазначила, що важливим інструментом нагадування про минуле та його осмислення є література. Вона розповіла про авторів, які досліджують події Революції Гідності та біографії її учасників, зокрема Героїв Небесної Сотні.

Модераторами круглого столу були студенти факультету економіки та права Наталія Генкал та Василь Хила.

Крім того, студентка факультету економіки та права Андрієва Анна презентувала авторські вірші:

«Вбиті Янголи»:

Здавалось стали ми щасливими,

Проте, зів’яв весняний цвіт,

І дні виднілися жахливими,

За волю лиш перемогти,

В домівках наче пусто стало

За рідних моляться батьки.

І всі святі, що в тих домівках,

Складають руки в молитви.

Та знову наче у минуле,

Вкраїну хочуть погубить.

А світ протягує то руку,

То знову просто щеботить.

Вмирають янголи на полі

І плач тужливий покрива.

А вдома діти їхні просять,

Щоб припинилася війна,

Щоб знову батька обійняти

Побачити весняний цвіт.

І поле перейти щасливо,

По рідній, вільній цій землі

Цей захід став не лише можливістю вшанувати памʼять загиблих героїв, але й сприяв поглибленню знань з історії України серед молодого покоління та висловленню власних почуттів і переживань щодо цих подій.

ВІДВІДУВАННЯ ВИСТАВКИ «ЗНАК НА ЩИТІ»

З метою утвердження в свідомості і почуттях молоді патріотични цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України, студенти першого курсу факультету транспортних та інформаційних технологій спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та автомеханічного факультету освітньої програми «Прикладна механіка» разом з доцентом кафедри теорії та історії держави і права Наталією Глушенок відвідали виставковий проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні «Знак на щиті». Виставка присвячена історії становлення Тризуба в ролі державного герба України. На виставці представлені, зокрема, срібники-монети князя Володимира Великого з найбільш ранніми зображеннями тризуба, вірчі знаки Святослава Хороброго, його сина Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Також можна побачити колекцію з понад 160 печаток доби Української Народної Республіки, доби Української держави Павла Скоропадського, Української держави, проголошеної у 1941 році у Львові, вишиванки, вишиті рушники, килими. Загалом на виставці представлено понад 200 артефактів.

На початку серпня з щита монумента «Батьківщина-мати» зняли радянський герб, а 6 серпня замість нього встановили український Тризуб. На виставковій експозиції можна побачити шматок від радянського герба, що зняли з щита монумента «Батьківщина-мати».

Представлено понад півтори сотні унікальних експонатів із зібрання Музею Шереметьєвих: пам’ятки княжих часів із Тризубом, печатки періоду української державності 1917‒1921 років та ін. Немало експонатів виставлено вперше.

Занурення у світ української мови в Київському молодіжному центрі

23 листопада 2023 року студенти Національного транспортного університету групи МР 1-1: Пирян Анастасія, Петриченко Софія та

Купрієнко Олексій з ініціативи доцента кафедри теорії історії держави і права Зінченко Ольги, взяли участь у заході "Українська мова ‒ аргумент незалежності" що відбувся в iHUBі Київського молодіжного центру за адресою вул. Хрещатик, 10. Захід включав декілька захопливих навчальних блоків, де експерти ділилися своїми знаннями з української мови, літературита історії.

Філологиня Софія Безверха розповідала про лінгвоцид та 400 років знищення мови, Лідія Поворознюк проводила експрес-урок "Українська на щодень", а режисер Олександр Хоменко виступав тему: "Хто творить слово ‒ той творить історію" та розповідав про небанальну українську літературу. Студенти не лише розширили свої знання, а й отримали можливість активно взаємодіяти та задавати питання експертам. Це сприяло цілковитому зануренню у тему українізації. Заходу надав підтримку Департамент молоді та спорту міста Києва та реалізується за Міською Концепцією ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023‒2025 роки. #МОВА_ЗСУ.

Окрім суспільно-культурологічного значення, ‒ даний захід мав йважливе навчально-виховне значення, адже студенти мали змогу ознайомитися з думками та судженнями професійних філологів-україністів щодо ролі та місця української мови для розвитку цивілізаційно-культурологічного процесу в Україні. Також захід сприяв національно- патріотичному вихованню студентської молоді, що є актуальним у наш час.

Через мову – до міцної держави

День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні. Студенти та співробітники Національного транспортного університету активно долучилися до його проведення. 26 жовтня у Національному транспортному університеті, за активної участі кафедри Теорії та історії держави і права, було організовано відзначення «Дня української писемності та мови» й урочисте відкриття І етапу ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та ХХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Розпочала урочистість привітальним словом завідувачка кафедри теорії та історії держави і права, професорка Ірина Борисівна Автушенко. Як голова оргкомітету, пані Ірина оголосила членів конкурсного комітету, до якого увійшли: доц. Зінченко О. З., ст. викл. Шкода А. В, ст. викл. Остапко О. М., ас. Горбань Г. М., та побажала успіхів студентам на науковому терені.

Продовжили святкове засідання працівники бібліотеки НТУ. Вони презентували новинки, що надійшли до фонду бібліотеки і тепер допомогають студентам у їх наукових дослідженнях.

Під керівництвом філологині кафедри теорії та історії держави і права Зінченко О. З. презентували свої теми:

· Серпутько Крістіна (студентка факультету економіки і права) – «Художня література як генератор творення норм літературної мови».

· Магда Анна (студентка факультету економіки і права) – «Система українського правопису».

· Нечитайло Вікторія та Нечитайло Вероніка (студентки факультету менеджменту, логістики та туризму) – «Українська мова у світі».

Під керівництвом філологині Шкоди А. В. презентували свої теми:

· Матвєєва Наталія, Коваль Арсеній, Ткалич Емануелла (студенти факультету транспортних та інформаційних технологій) – «Історична пам'ять в топонімії України»;

· Ніцун Тетяна та Улезько Анастасія (студенти факультету транспортних та інформаційних технологій) – «Зв'язок мови із суспільством».

· Гайова Роксолана (студентка факультету економіки і права) – «Найвідоміші постаті в перекладацькій діяльності зарубіжної літератури українською мовою».

Святкове засідання було помережане поетичними виступами студентів факультету менеджменту, логістики та туризму Кузьмича Антона та Онищенко Вероніки; студентів факультету транспортних та інформаційних технологій Дрожжи Дмитра, Колос Марини, Шапрана Максима, Сидорової Тетяни, студентів факультету економіки і права Ашейкіна Олександра, Хомченка Микити. Прочитали власні поезії студентки факультету економіки і права Андрієва Анна і Галась Мар’яна та студент факультету транспортних та інформаційних технологій Берлянд Максим.

Важлива роль у цікавому проведенні святкового засідання належить ведучим Цуркан Івану і Бєєвій Катерині – студентам факультету менеджменту, логістики та туризму.

Головними у студентських виступах були теми вшанування української мови, поширення її у всіх сферах, бажання у майбутньому долучитися до державотворення, досягти успіхів на науковому терені.

Кожен, хто був на святі, вийшов з переконанням, що надзвичайно талановитою та патріотичною є студентська молодь Національного транспортного університету. І саме вони творитимуть майбутнє України.

Українське козацтво-стражник української мови, культури та ідентичності

Починаючи з вересня 2023 року, разом із переходом Православної Церкви України на новий церковний календар, – 1 жовтня (на свято Покрови Пресвятої Богородиці), ми відзначаємо День захисників та захисниць України і День українського козацтва. Цього дня Україна вшановує героїв минулих часів і звитяжців сьогодення, які відстоюють територіальну цілісність Батьківщини у війні з російським агресором.

У 1999 році Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив своїм указом День Українського козацтва, що відзначається на свято Покрови Пресвятої Богородиці.

Свого часу козацтво в Україні відігравало велику роль у більшості суспільно-політичних процесів та виступало важливим компонентом національної й територіальної консолідації. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського народу, який допомагав йому вижити в умовах не лише відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного й самобутнього.

Потреба у загальнодержавному святі для відзначення захисників та захисниць сучасної України, особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Сотні полеглих бійців за Україну потребували гідного вшанування з боку суспільства і держави. Саме події на сході України стали причиною прийняття у 2014 р. указу Президента України П. Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу українського суспільства.

2 жовтня 2023 року викладачами кафедри теорії та історії держави і права Національного транспортного університету, під керівництвом завідувачки кафедри, професорки Автушенко Ірини Борисівни було проведено студентський круглий стіл, який був приурочений до трьох знаменних дат: Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та свята Покрови Пресвятої Богородиці на тему: «Українське козацтво – стражник української мови, культури та ідентичності». У заході взяли участь студенти І-го і ІІ-го курсів різних факультетів Національного транспортного університету.

Під методичним керівництвом старшого викладача Шкоди Антоніни Володимирівни, студенти постійно діючого наукового гуртка «Красномовство»: Бараненко Альона, Бондарчук Анна, Гончарова Анжела, Жмурика Ангеліна, Лесик Артем, Лушня Вікторія, Рубець Діана, Цирень Вікторія, Шинкарук Максим і Стаднюк Роман зачитували, пояснювали та дискутували про цікаві факти з відомої праці «Історія запорізьких козаків» Дмитра Яворницького.

Також у виховному заході, під науковим керівництвом доцента Левенця Олександра Миколайовича, взяли участь студенти-гуртківці (члени студентського наукового історичного гуртка «Історико-державознавчі студії») – студенти І-го курсу автомеханічного факультету. Відтак, Турок Максим виступив з доповіддю та візуалізованою презентацією на тему: «Озброєння запорозьких козаків». В доповіді здобувач вищої освіти детально розповів про різновиди козацької зброї, її використання та модифікації впродовж ХVI–XVIII ст. В процесі демонстрування презентації доповідач використав фото автентичної зброї козацької епохи, яка зберігається в різних музеях України, а це різноманітні пістолі, мушкети, гармати, зразки холодної зброї (шаблі, списи, мечі, сокири). Чергову доповідь на тему: «Харчування, їжа і напої запорозьких козаків» представив Павловець Артем. Студент здійснив комплексний і структурований виклад цієї тематики: розповів про раціон харчування запорожців, асортименти продуктового набору українського люду ХVI–XVIII ст., поділився технологіями приготування козацького кулішу, традиційного українського борщу. Не менш цікавою була й інформація про напої козацького часу – горілку, медовуху, пиво, квас і узвар. Дана тема має чітко виражений семантичний характер, що й демонструє побут козацького і селянського населення України ранньонового часу.

Цікавою була й філологічна частина заходу, якою керувала доцент Зінченко Ольга Зіновіївна. Студенти під її керівництвом підготували змістовні доповіді, які стосувалися відображення козацтва в українській та зарубіжній художній літературі. Отож, студентка Шевчук Єва доповідала на тему: «Образ Івана Мазепи в українській та зарубіжній літературі». Особливий акцент доповідач зробила на творчості англійського класика Дж. Байрона. Студент Банніков Андрій підготував не менш цікаву доповідь на тему: «Образ Богдана Хмельницького в українській літературі». Здобувач освіти здійснив ретельний аналіз творчості класиків української літератури щодо цього питання: Павла Загребельного, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Михайла Старицького і Ліни Костенко. Третій доповідач філологічної частини заходу – Купрієнко Олексій розповів присутнім про козацькі літописи і їх філолого-лінгвістичні аспекти. Доповідач виокремив три основні літописи: «Літопис Григорія Граб’янки», «Літопис Самовидця» і «Літопис Самійла Величка».

Зважаючи на реалії нашого сьогодення, – проведення заходів навчально-виховного типу в ЗВО України набуває важливого значення для формування і розвитку патріотизму і любові до рідного краю, народу, Батьківщини. В ході проведення круглого столу не лише учасники, а й студенти-глядачі ознайомилися з історією і церковно-релігійним сюжетом свята Покрови Пресвятої Богородиці, окремими аспектами історії українського козацтва, давніми українськими традиціями, а також політикою сучасної України щодо відзначення захисників і захисниць, які й зараз боронять територіальну цілісність нашої держави і перебувають на стражі безпеки українського народу.

Проведення 79-ї конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та працівників відокремлених структурних пвдрозділів університету на кафедрі теорії історії держави та права НТУ

У Національному транспортному університеті, впродовж багатьох років, сформувалась хороша традиція ‒ проведення щорічної наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та співробітників відокремлених структурних підрозділів. Цьогоріч відбулася 79-та така конференція. Вона відбувалася впродовж 17‒19 травня 2023 року. Кафедра теорії та історії держави і права також долучилася до організації та проведення щорічної конференції, а саме: кафедрою було сформовано дві підсекції: 1. Теорії та історії держави і права; 2. Української мови за професійним спрямуванням.

18 травня 2023 року проводилося засідання підсекції теорії та історії держави і права, яку очолювала завідувачка кафедри, доктор історичних наук, професор Автушенко І.Б. В роботі підсекції взяли участь п'ятеро викладачів кафедри: проф. Автушенко І.Б., доц. Гержод Г.І., доц. Глушенок Н.М., доц. Левенець О.М. та доц. Шліхта І.В., які предствили результати своїх наукових досліджень. Окрім того, долучилися до засідання підсекції й професійні історики з Волинської та Чернігівської областей. Активну участь в роботі підсекції взяли й студенти університету ‒ шестеро студентів-конкурсантів виступили з доповідями на цікаві та актуальні теми. Усі студенти продемонстрували достойні знання, вміння та навички здобуті в процесі навчання. Згодом, за підсумками роботи журі, були розподілені призові місця наступним чином: Перше місце посіла студентка І-го курсу (гр. МП-1-2), Факультету транспортних та інформаційних технологій – Осадча А.В. Друге місце посів студент І-го курсу (гр. АА-1-1), Автомеханічного факультету – Мацапура С.М., а Третє місце дісталося студенту І-го курсу (гр. АА-1-4), Автомеханічного факультету – Кируті М.М.

Засідання підсекції української мови за професійним спрямуванням відбулося 19 травня 2023 року. В ході роботи даної підсекції було заслухано та обговорено низку доповідей викладачів-філологів (доц. Малінська Г.Д., ст. викл. Остапко О.М., ст. викл. Шкода А.В., асистент Горбань Г. М.), а також студентів університету. Відтак, заслухано і обговорено наукові доповіді, представлені студенткою гр. МС-І-1 Узловою Юлією, студентом гр. ДМ-І-1 Білицьким Самуїлом. Перше призове місце за успішну презентацію наукової теми «Прагматика лексичних одиниць у професійному мовленні» посіла студентка гр. МС-І-1 Узлова Юлія.

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

У рамках реалізації академічної мобільності викладачів за Міжнародною програмою ERASMUS+ на історичному факультеті Гданського університету (Польща) з 8 по 12 травня 2023 року перебували викладачі кафедри теорії та історії держави і права: завідувачка кафедри докторка історичних наук, професорка Автушенко Ірина Борисівна та доцентка кафедри кандидатка історичних наук, доцентка Шліхта Ірина Василівна.

Викладачки відвідали офіс програми ERASMUS+ в Ґданському університеті, де познайомилися зі співробітницями офісу Катажиною Філс (Katarzyna Fils) і Джоанною Шиманською (Joanna Szymańska), які безпосередньо відповідають за співпрацю з українськими закладами вищої освіти. Вони висловили сподівання, що в наступному академічному році кількість учасників програми з України відчутно зросте.

9 травня доцентка Ірина Шліхта виголосила доповідь на тему: «Постать Дмитра Донцова у публічному дискурсі та історіографічних дебатах, 1920-і – 2000-і роки» на онлайн-засіданні Історіографічного товариства Польщі (ґданське відділення). В обговоренні доповіді взяли участь науковці з Польщі та України, зокрема докторка історичних наук, професорка, очільниця відділу історії Східної Європи в Інституті історії Ґданського університету Маґдалена Новак (Magdalena Nowak) і доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка Леонід Зашкільняк.

Відповідно до міжінституційної угоди з Гданським університетом, викладачки кафедри відвідали лекції провідних науковців Польщі, що сприяло підвищенню фахових компетенцій, відповідно до європейського рівня. Зокрема, відвідали лекції Dr. hab. Магдалени Новак (Magdalena Novak), prof. на тему: «Цивілізації ХХ ст.» для студентів 3 курсу спеціальності «Історичний туризм» та Dr. hab. Марчина Ігнатчака (Marcin Ignaczak), prof. UAM. Викладачки кафедри прочитали лекції перед студентами першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти та представили свої наукові здобутки.

На запрошення декана історичного факультету, Dr. hab. Аркадіуша Яніцкі (Arkadiusz Janicki), prof. UG в рамках серії лекцій «Пʼятниця на історичному» професорка Ірина Автушенко прочитала лекцію на тему: «Social Protection System of Servicemen and their Family Members of the Armed Forces of Ukraine as the State Security Guarantees». В обговоренні доповідей взяли участь представники історичного факультету Ґданського університету, зокрема професорка Маґдалена Новак, яка виконувала функції модераторки заходу, і доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Аркадіуш Яніцкі (Arkadiusz Janicki).

Були проведені ділові зустрічі з керівництвом історичного факультету Гданського університету, зокрема деканом Аркадіушем Яніцкі та професоркою Магдаленою Новак щодо перспектив подальшої наукової співпраці та реалізації спільних проєктів з Національним транспортним університетом. Професор Аркадіуш Яніцкі та професорка Маґдалена Новак підтвердили готовність історичного факультету Ґданського університету до подальшої співпраці з Національним транспортним університетом.

Круглий стіл «Українська мова: етапи становлення та перспективи розвитку»

9 листопада 2021 року на кафедрі теорії та історії держави і права НТУ в дистанційному форматі відбувся круглий стіл “Українська мова: етапи становлення та перспективи розвитку, який було присвячено Дню української писемності та мови. У роботі круглого столу взяли участь: декан факультету економіки та права, доктор економічних наук, професор Бондар Н.М., заступник декана факультету менеджменту, логістики та туризму, кандидат технічних наук, доцент Чечет А.М, в.о.завідувача кафедри теорії та історії держави і права, доктор історичних наук, доцент Автушенко І.Б.

Учасники круглого столу обговорили історичні етапи становлення та розвитку української писемності та мови. Було відзначено, що українська мова не раз зазнавала утисків заборон і репресій. Однак, завдяки незламній волі українського народу їй вдалося вистояти. Учасники круглого столу дійшли висновку, що в мовній політиці доцільно звернути увагу на захист національних інтересів, консолідацію усіх спільнот навколо української мови як єдиної державної.

Свято до Дня української писемності та мови

Цього тижня у Національному транспортному університеті проходить низка заходів, присвячених Дню української писемності та мови. Сьогодні, 10 листопада, відбувся святковий концерт, організаторами якого стали викладачі кафедри теорії та історії держави і права на чолі з завідувачкою Автушенко Іриною Борисівною. У святі взяли участь студенти перших-других курсів всіх факультетів університету, а також студенти різних курсів Центру міжнародної освіти та студенти вишів міста Києва. На святі прозвучали поезії поетів-класиків і поетів-сучасників. Гості свята, відмітили піднесено-урочисту, патріотичну атмосферу свята. Всі студенти і студентки виступаючи, намагалися як найточніше передати свою щиру любов до мови, своє розуміння її значимості у житті молодої людини, розуміння того що від її діяльної сили значною мірою залежить їх майбутнє. Зворушливими були виступи студентів-іноземців, які декламуючи вірш Андрія Малишка «Буду я навчатись мови золотої», виявили свої почуття до української мови. На святі також звучали пісні, серед них пісня сучасної поетеси Тетяни Яровициної «Україна – це ти». А пісня В’ячеслава Вакарчука «Буде все добре» прозвучала як позитивний акорд на висловлене побажання ведучих студентів свята від імені української молоді, щоб на нашій землі перестали стріляли гармати, а звучали пісні. Оскільки в Україні є така молодь, то мова житиме вічно! На останок з вуст ведучих заходу прозвучали вже для всіх природні слова: «Слава Україні! Героям слава!»

Науковий семінар «Українська Революція в ім’я гідності роздуми, міжнародний резонанс»

16 лютого 2022 року кафедрою теорії та історії держави і права в дистанційному форматі було проведено науковий семінар «Українська Революція в ім’я гідності: роздуми, міжнародний резонанс», присвячений вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. У роботі наукового семінару взяли участь: заступник декана автомеханічного факультету Добровольський О.С, в. о. завідувача кафедри теорії та історії держави і права, доктор історичних наук, професор Автушенко І.Б., доцент кафедри теорії та історії держави і права Малінська Г.Д. та кращі студенти автомеханічного факультету Національного транспортного університету.

Проф. Автушенко І.Б. у своєму виступі провела паралелі між подіями в листопаді 2013 – лютому 2014 років та Днем єднання, що покликаний «посилити консолідацію» українців та зміцнити їхню «стійкість» на тлі зростання гібридних загроз. Нагадаємо, що Президент України видав Указ № 53/2022 про створення нового державного свята – Дня єднання, яке відзначатимуть щороку 16 лютого. Наголосила на тому, що пам’ять про Героїв Небесної Сотні має зберігатися не тільки у щорічних пам’ятних заходах, а бути живою, спонукаючи суспільство до активних дій та усвідомлення, що майбутнє України залежить від вибору та активності кожного.

Учасники наукового семінару здійснили історичний екскурс тими лютневими подіями Революції гідності. Соціальні протести, які охопили всю Україну і тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року увійшли в історію під назвами: Євромайдан та Революція гідності. Мотив європейської інтеграції швидко став символом протестів, в той час, коли їх реальна причина була прихована у внутрішніх проблемах українського суспільства, а показова суперечка про мову та ідентичність взагалі була поза контекстом українського дискурсу.

Намагання Російської Федерації повернути абсолютний вплив на Україну через численні маніпуляції навколо державної мови, регіональних особливостей, розвитку політики національної пам’яті, а також через фінансування та вербування українських політиків, дії яких сприяли перетворенню України на сателіта Росії та придушення громадянських прав і свобод, стало основною причиною Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років.

Студенти зазначили, що лютневі дні 2014 року – найтрагічніші дні в історії незалежної України. Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними і навіть політичними переконаннями. Усіх їх об’єднала мрія про демократичну, економічно процвітаючу, надійно захищену, незалежну від партнерів та недругів Україну.

Доповідачі довели, що Революція гідності стала спротивом пострадянській, закостенілій, корумпованій системі. Вона проходила під гаслами, які свідчать про широку суспільну підтримку й залучення різноманітних соціальних груп. Цей виступ мав риси культурного антисистемного руху, у якому питання рівня життя були лише одним зі складників його ідеологічного підґрунтя.

Говорили й про те, що українська нація не лише зберегла, але й зцементувала свою самоідентичність, цілісність. Україна стала більш монолітною та об’єднаною, аніж у момент здобуття державності 1991 року.

Підсумовуючи роботу наукового семінару, присвяченого українській Революції гідності та вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, можемо відзначити, що бажання з’ясувати причини цієї найгострішої за всю історію сучасної української держави кризи підштовхнуло доповідачів до занурення в історію багатьох явищ та процесів, їх зіставлення зі світовим досвідом й проблемами власної країни. Це дозволило створити максимально об’єктивну картину українських подій зими 2013 – 2014 рр. та, навіть, спробувати окреслити перспективи їхнього подальшого розвитку.

Модератор науковий семінару «Українська Революція в ім’я гідності: роздуми, міжнародний резонанс» доц. Малінська Г.Д. зазначила, що мета заходу полягала в усвідомленні кожним учасником своєї відповідальності та високої ціни, якою дається нам воля та незалежність. У жодному разі ми не можемо стояти осторонь у такій країні, як наша. Байдужість ще ніколи не приносила розквіту. Тому лише активна громадянська позиція, мужність та єдність можуть протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Занурення у світ української мови в Київському молодіжному центрі

23 листопада 2023 року студенти Національного транспортног університету групи МР 1-1: Пирян Анастасія, Петриченко Софія та Купрієнко Олексій з ініціативи доцента кафедри теорії історії держави і права Зінченко Ольги, взяли участь у заході "Українська мова ‒ аргумент незалежності" що відбувся в iHUBі Київського молодіжного центру за адресою вул. Хрещатик, 10. Захід включав декілька захопливих навчальних блоків, де експерти ділилися своїми знаннями з української мови, літератури та історії.

взаємодіяти та задавати питання експертам. Це сприяло цілковитому зануренню у тему українізації. Заходу надав підтримку Департамент молоді та спорту міста Києва та реалізується за Міською Концепцією ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023‒2025 роки. #МОВА_ЗСУ.

Окрім суспільно-культурологічного значення, ‒ даний захід мав й важливе навчально-виховне значення, адже студенти мали змогу ознайомитися з думками та судженнями професійних філологів-україністів щодо ролі та місця української мови для розвитку цивілізаційно- культурологічного процесу в Україні. Також захід сприяв національно-патріотичному вихованню студентської молоді, що є актуальним у наш час.